Основні методи та правила виготовлення арматурного каркасу

Арматурні каркаси – готові складні конструкції, які використовуються для зміцнення й армування опор, стін, перегородок, колон тощо. Вони виготовляються в індивідуальному порядку. Оскільки розрахунок іде під конкретний об'єкт. Процес виготовлення арматурних каркасів полягає у складанні схеми, виборі матеріалу, який буде використовуватися (точніше маркування та товщини арматурних прутків). А також у безпосередньо процесі з'єднання усіх елементів.

Давайте детальніше розберемо, як здійснюється зварювання арматурних каркасів: які методи для цього застосовуються та які чинники впливають на вибір того чи іншого методу з'єднання елементів конструкції.

Методи зварювання арматурних каркасів

Сучасні технології дозволяють швидко зварювати навіть доволі товсті арматурні прутки, з'єднуючи їх у готовий каркас. Який в подальшому буде використовуватися на будівельних об'єктах та для зміцнення різноманітних конструкцій: опор, мостів, колон тощо. Найчастіше компанії, які займаються виготовленням подібних елементів, використовують такі способи зварювання металу:

1. Контактне, або як його по-іншому ще називають – стикове зварювання. З'єднання елементів арматурного каркасу тут здійснюється за допомогою теплового впливу і сильного тиску. Це дозволяє швидко зварювати усі складові. Особливо тонкі види арматури.
2. Точкове зварювання. Метод, схожий на попередній. Однак струм подається не суцільно, а через точки. Також використовується для з'єднання невеликих елементів.
3. Електродугове. Тепловий вплив здійснюється за допомогою створення електричної дуги. Такий метод дозволяє з'єднувати у тому числі габаритні елементи каркасу.
4. Напівавтоматичне зварювання. Також відбувається з утворенням електричної дуги. Однак у більш автоматизованому форматі. Може з'єднувати арматуру різної товщини та розмірів. Зменшує ризики окислення металу.

Як підбирається метод зварювання арматурного каркасу

Як правильно зварювати метал? Вибір того чи іншого методу визначається в індивідуальному порядку. Важливо попередньо проконсультуватися з фахівцями та розповісти про усі вимоги до арматурного каркасу. Спеціалісти вибирають той чи інший спосіб зварювання в залежності від таких факторів:

1. Діаметр арматури. Для більш тонких сталевих виробів можна використовувати точкове або напівавтоматичне зварювання. У той час як для важчих та товстіших прутків ідеально підійде електродуговий метод.
2. Тип сталі. Він підбирається в залежності від того, де буде використовуватися арматурний каркас, якими характеристиками він має відрізнятися. Це може бути, наприклад оцинкована, вуглецева або нержавіюча сталь. Нержавіюча має окремі вимоги до вибору типу зварювання – потрібно обирати метод, який дозволяє уникнути подальшого окислення металу.
3. Вимоги до якості швів. Найбільш міцним та надійним вважається електродугове зварювання. Однак воно потребує більше часу на з'єднання елементів. А також особливої уваги до точності.

Щоб обрати типи зварювання, фахівці ретельно розраховують усі характеристики готової конструкції, опитують клієнтів на предмет того, де встановлюватиметься та як використовуватиметься арматурний каркас. А саме яким навантаженням він буде підлягати на регулярній основі. Це дозволяє знайти оптимальний метод з'єднання усіх елементів для того, аби забезпечити максимальну надійність та довговічність готової конструкції.